Батьки і діти — це любов і сльози,

 Це вічне щастя і одвічний біль.

 Це сонце і тепло, сніги й морози,

 Мед на вуста й на вічні рани сіль.

 Як на троянді — колючки і квіти,

 Так і в житті є радість і печаль.

 Високі мрії й дуже різні діти...

 Чомусь таке трапляється, на жаль.

 Всім хочеться все мати в ідеалі,

 Причому водночас і без зусиль.

 Щоб щастя без труда та без печалі

 Пливло саме у руки звідусіль.

 Та у житті такого не буває.

 Запам’ятати треба в чому річ:

 Зоря щаслива лиш тоді засяє,

 Якщо трудитись будеш день і ніч.

 А діти — це і щастя, і турбота,

 Відповідальність і тривога теж.

 Без відпочинку й вихідних робота,

 Любов така, яка немає меж.